Конюшина лугова

Конюшина є найкращим попередником для всіх культур сівозміни. Початкове зростання повільне, кущування настає через 35-45 днів, активне зростання стебел - через 55-60 днів після появи паростків. Містить велику кількість протеїну, багато вітамінів та є медоносом.

Насіння конюшини починають висівати ранньою весною або ж на літні посіви. Глибина загортання насіння становить 1-3 см, норма висіву насіння - 10-20 кг/га.

Конюшину можна використовувати в чистих посівах для створення культурних пасовищ, на сінозаготівлю, зелений корм, сінне та трав'яне борошно.

Конюшина не надто вибаглива до ґрунту, але погано переносить кислі, заболочені та солончакуваті ґрунти, а також залягання ґрунтових вод ближче 1м. Кислі ґрунти потребують вапнування. Якщо конюшину вирощувати на схилах, то вона запобігає ерозії. Основною причиною загибелі посівів є нестача вологи та висока температура влітку.

Велике значення конюшини в тому, що вона забезпечує ґрунт органічною речовиною, азотом, фосфором, калієм, покращує агрофізичні, агрохімічні та біологічні властивості ґрунту.

Конюшина біла, повзуча

Конюшина біла, повзуча є багаторічною бобовою рослиною з розгалуженими стеблами, які мають особливість вкорінюватися у вузлах. Коренева система розміщується у верхніх шарах ґрунту, глибина розміщення 30-35 см. Суцвіття - пишна голівка діаметром 2 см. Плід - біб із 1-2 насінин. Маса 1000 насіння становить 0,6-0,8 г. Насіння овальної форми, блискуче, стисле.

Вирощують на ділянках, відведених під випас тварин. Культура відрізняється довговічністю і добре відростає після випасання. Можна висівати в сумішах із злаковими травами: костриця, райграс. Стійка до використання, в пасовищних травосумішах дає врожаї до 10 років.

Культура досить вологолюбна, тому добре переносить затоплення і заморозки. Додаючи фосфорні та калійні добрива, можна збільшити її врожайність.

Конюшина червона, рожева лугова

Конюшина червона, лугова - представник групи кущових бобових трав. Середня висота рослин 40-65 см. Не стійка до затоплень (понад 10-15 днів). Кормова цінність визначається високим вмістом протеїну (15-16% у зеленій масі та сіні), мінеральних речовин і вітамінів. За вмістом вітамінів зелена маса перевищує всі інші багаторічні та однорічні трави. На 100 кг сіна 52 корм. од., а 100 кг зеленої маси - 21 корм. од. Урожай сіна 30-40 ц/га.

Найбільше значення для даної культури відіграє наявність вологи в травні. Корінь росте швидше, ніж наземна частина. Після дворічного використання в ґрунті накопичується азот.

Сіють культуру навесні. Для кращого розвитку в перший період життя її слід підгодовувати азотом. Засів роблять зазвичай під покрив, так як в перший рік культура розвивається слабо і її можуть заглушити бур'яни. Покривними рослинами можуть бути озимі та ярі культури.

Найбільша кількість білку з посіву збирається в період від бутонізації до початку цвітіння. Цей період і є кращим строком для збору врожаю. При більш пізніх строках збору знижается кормова цінність (зеленої маси, сіна) та збільшується втрата листя. В результаті конюшина гірше зимує.